English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чорна
Палац в Чорній, фото близько 1914 р. З книги Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", т. 5.

Палац в Чорній, фото близько 1914 р. З книги Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", т. 5.


Карта

Координати: 49°52′29″ пн. ш. 27°26′29″ сх. д. Близько 400 жителів. 

 

Колись, в ХІХ ст., маєток в Чорній охоплював 870 десятин землі. Чорна - це між Старокостянтиновим і Старим Острополем, неподалік Любару. В 1583 р. все це - і околиці - належало князю Костянтину Василю Острозькому. Але на наступні два століття історія про Чорну фактично забула. На початку ХІХ ст. село належало Рачинським, в яких його близько 1820-1830 рр. купив Францішек Рудницький, заславльський хорунжий - для свого сина Ромуальда. Незадовго до того він купив Лабунь з руїнами розкішного палацу. Від Ромуальда Чорну успадкував вже його син, Зигмунт (помер в 1901р.), учасник анти-царського повстання 1863р., одружений зі шведською баронесою Матильдою Рааб (Matylda Raab). Після його смерті Чорна відійшла до Летти з Рудницьких Ярочинської, просвітительки і письменниці, котра писала польською та шведською мовами. Летта була останньою власницею Чорної. Далі - революція. 

Довгий час Чорна була лише фільваркем великого маєтку, свого палацу не мала - був тут лише невеликий житловий будиночок, де жив управитель маєтку. Свого часу в цьому будинку тимчасово мешкав й Ромуальд Рудницький, аж поки відразу після 1830 р. ту не збудували пізньокласицистичний палацик, а навколо нього на 50 десятинах розбили ландшафтний парк. За родинними переказами, проект палацу належав якомусь італійцю (чи навіть італійцям), а допомагала проектувати Хелена Рудницька. Так як будинок стояв на горбочку, з парадного входу він був нижчим за парковий фасад. Інтер'єри були нерегулярного планування. Велика вхідна зала  мала руст на стінах (всередині?), а на плитах, які сягали стелі - фрески з видами Риму. Відразу напроти вхідних дверей був велетенський камін з жовтого мармуру. Його привезли з Верони. Посередині першого поверху був округлий салон (там якраз був ризаліт), весь білосніжний. Його плафон підпирало шість оздоблених різьбленням колон, теж сніжно-білих. Навпроти невеликого каміну тут стояв округлий п'єц, на вершині котрого був гарний карніз та вазон. Стіни салону були оббиті білосніжним матеріалом з легким квітковим орнаментом, фреска з орнаментом же покривала й стелю приміщення. Була тут велика кришталево-бронзова люстра. Паркет був прегарною мозаїкою з палісандрового дерева, червоного дерева та інших різного кольору видів деревини. Начебто орнамент імітував паркет з ватиканської зали Аполлона (тієї. де виставлений Аполлон Бельведерський). Виконав цю роботу місцевий майстер. Над каміном висіло велике дзеркало в позолоченій рамі. На самому каміні стояв великий позолочений бронзовий годинник і пара канделябрів. меблі були оббиті тканиною в квіточки. Кімнату також прикрашали кілька старих портретів і східних килимів. 

З правого боку до салону і вхідної зали примикала велетенська зелена їдальня з трьома вікнами - і на парк, і на під'їзд до палацу. Обрамлення вікон і дверей були з алебастру, на стелі були фрески. Паркет теж був розкішним, але в другий вже орнамент. Як не дивно, їдальня слугувала одночасной домашньою каплицею, тут стояв переважно зачинений вівтарик у стилі Людовіка XVI. Меблі були з темного дубу. Стіни прикрашені були декоративними тарілями. В сервантах - старе срібло і порцеляна. На буфеті - прегарні порцелянові вази з Корця

Був ще блакитний салон. Його паркет було скомпоновано з світлих квадратів в більш темних рамах. В середині квадратів були стилізовані дубові листя. Назва салону походила від кольору оббивки стін.  Саме в цьому салоні Рудницькі зібрали найцінніші предмети мистецтва - начебто тут були навіть картини авторства Гольбейна і Лампі, а також безліч мініатюр. 

Всі репрезентаційні покої мали двері з червоного дерева, а клямки були виконані за проектом якогось перербурзького майстра - з бронзи. Блакитний. округлий салони та ідальня творили одну анфіладу. 

Напроти палацику стояли класицистичні стайні на 160 коней. Про клумбу ходила легенда, що вона була завдовжки з пів версти. В возовні (прообразі гаража) стояла карета, котрою Хелена Рудницька їздила до Дрездена і Парижу. Звідти вона, до речі, везла квіти для чорнецького саду. 

 

Що сталося з палацем після Першої світової - невідомо. 



Фрагмент парку в Чорній

Фрагмент парку


Czarna, palac, Ukraina
Таким был салон дворца в Черной около Староконстантинова и Любара

Салон близько 1914р.


Чотири пари коней з бричкою перед парадним входом до палацу в Чорній

Бричка і коні


Види палацу в Чорній
Види палацу в Чорній

Види палацу в Чорній


Округлий салон в Чорній близько 1914 р.

Округлий салон в Чорній близько 1914 р.


Палац в Чорній. Фото з книги А.Урбанського "Memento kresowe"

Палац в Чорній. Фото з книги А.Урбанського "Memento kresowe"


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник