English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Хотин: фортеця з неба
Хотинська фортеця з неба.

Полетіли? Всі фото на сторінці зроблені увечері 10 серпня 2015 року.




Бронзовий гетьман Петро Сагайдачний дещо неприродного золотого кольору чатує з 1991 року біля бастіонів Нового замку, демонструючи численним туристам таку ж позолочену булаву. Кілька років тому монумент почав сповзати з свого земляного п’єдесталу, йшли розмови про перенесення його в центр містечка, та поки що гетьман стоїть там, де його загони в 1621 р. зупинили османську навалу в Європу. А за його плечима...


Фортеця-кінозірка

З понад сотні українських замків і фортець дві точно відомі кожному українцю. Луцький замок прикрасив собою 200-гривенну купюру. Хотинська фортеця ж в пам’яті ще з дитинства: за понад 40 років кінематографічної «кар’єри» вона виконувала ролі французької бунтівної Ля Рошелі та суворого англійського замку, казкового палацу із казок Г.-Х. Андерсена та середньовічного форпосту з творів Р.-Л. Стівенсона. Біля неї формувалися загони лучників Робін-Гуда, молдовських гайдуків та гуцулів Захара Беркута. 

Панорама фортеці, яка відкривається з Бендерських воріт, запаморочлива. Величезна територія Нового замку — як широка рама для невеликого шедевру, старого замку. Звідси, від бастіонів XVIII століття, він видається зовсім крихітним. Велич фортеці, з її п’ятьма баштами, зі стінами висотою понад 40 метрів, зрозумієш лише зблизька.

Яким був форпост на рубежі Х-ХІ ст., в часи свого заснування, невідомо. Та місце для нього вибрали вдале: на природному фундаменті-скелі, яку оббігає невеличкий безіменний струмок, поблизу переправи через Дністер. В камінь замкові стіни одягнулися пізніше, за короля Данила Галицького (ХІІІ ст.). Зміцнили замок молдавські господарі (1540-1544). А у 1718 р. навколо твердині французькі військові інженери зводять Новий замок. Масштабна штука: рів, понад кілометровий вал, сім бастіонів, плюс Бендерська, Яська й Руська брами. І всю цю міць 19 вересня 1739 р. без бою зайняла російська армія фельдмаршала Б.Х.Мініха. Подія пропіарена: саме її уславив Михайло Ломоносов в «Оді на взяття Хотина».

Замок в Хотині з висоти 200 метрів

У 1856 р. фортеця позбавилася статусу військового обєкту. Закінчився войовничий етап її кар’єри, почався новий — туристичний, а в ХХ столітті ще й кінематографічний. Восени 2008 року замок зіграв роль фортеці у Дубно у кіно-журавлині Володимира Бортка «Тарас Бульба».

Шкода, що від численних споруд на території Нового замку залишилися лише уламки мінарету, військова школа та гарнізонна церква Олександра Невського (1832). Про палац паші, офіцерський корпус, конюшні, численні бані і мечеті нагадують хіба залишки фундаментів. У планах Державного історико-культурного заповідника «Хотинська фортеця» є відновлення деяких споруд.  

Хотинська фортеця з 200-метрової висоти.

Хотинська фортеця з 200-метрової висоти.


Хоча туристів все одно магнітом вабить замок. До нашого часу збереглися пять веж на високих стінах, прикрашених орнаментом з червоної цегли. Орнамент — дотепер загадка для істориків. Чи то українська плахта позичила свої узори мурам, чи то будівничі-християни у такий спосіб намагалися зберегти свою віру та ідентичність під п'ятою Османської Порти — хто знає. Подекуди орнамент переривається сірим каменем: шрами, отримані від ворожих ядер. Придивіться до однієї з сірих ран — побачите червоний силует глечика. Дещо наївний, як і годиться легенді, переказ розповідає, що давним-давно вороги взяли замок в облогу. Тоді на території форпосту ще не було колодязя. Оборонці твердині мужньо захищалися, але спрага — ще один ворог, який підточував сили. Допомогти визвалася юна дівчина, що спустилася вночі по мотузяній драбині до струмка. Піднімаючись назад з глечиком води, дівчина стала мішенню для отруєної стріли. Сили вистачило донести воду до воїнів, на руках яких дівча й померло. А оборонці задумалися про криницю.

Ось вона, в центрі Комендантського двору. 65-метровий колодязь в твердому скельному ґрунті — справжній тріумф людини над природою. Відра тут колись були 40-літрові! Поруч з колодязем відновлений палац. В часи, коли Хотином володіла Порта, він перетворився на золоту клітку для 37 бранок гарему паші. Мали красуні і басейн, і навіть власного косметолога (!), чиї чудодійні рецепти знайшли кілька років тому археологи.

Тісна кам'яна шкаралупа фортеці не лишала багато місця для тюрми: коли для бранців не вистачало підземель, їх скидали з найвищої башти Смертників. З убитими в бою теж особливо не церемонилися. Більшість древніх замків збудовано на органіці: за звичаєм, у розчин вапна скидали туші забитих тварин, які розчинялися через кілька років. У Хотині, кажуть, в чани потрапляли не лише корови та коні...

Від моторошних історій порятують місцеві сувеніри у ятці біля входу та відвідини замкового храму, прикрашеного білокам’яними готичними вікнами та масивним порталом. Про те, що за турків це була мечеть, нагадує спеціальна ринва для миття ніг. На першому поверсі храму розташувалася скромна діорама Хотинської битви 1621 року. 


 Як козаки Сагайдачного Європу рятували

Хотинська фортеця відображається у водах Дністра

Два замки - справжній і примарний


Непроста була битва… Після поразки польського війська у вересні 1620 р. під Цецорою, де загинув батько Богдана Хмельницького Михайло Хмель, а сам майбутній гетьман потрапив до турецького полону, беззбройну Річ Посполиту шматували ворожі загони, грабували населення, руйнували міста. Польща от-от могла капітулювати, а за нею перед нестримними яничарами впала б і решта Європи. В квітні 1621 р. султан Осман ІІ на чолі війська рушив у військовий похід. На допомогу знесиленій Польщі кинулась Запорізька Січ. Козацькі загони дошкуляли турецькій армії, що просувалася вглиб Молдови, наближаючись до Хотина. В серпні під Хотином розбиває табір польський коронний гетьман С.Ходкевич. 1 вересня до фортеці прибуває з загонами Петро Сагайдачний. Вчасно: вже наступного дня під містом зявилася турецька армія.

Уявити собі розмах тодішніх баталій можна за мемуарами Евлія Челебі, турецького мандрівника XVII століття. Нескінченні каравани везли до Хотина запаси їжі. Сотні галер пливли Дністром. Ціла орда сараною сунула на північ: 300 тисяч турків, 100 тисяч татар. Самовпевнений султан Осман ІІ жартував: у Хотині у таборі козацькому він буде снідати, а у польському обідати. Що проти його полчищ 35 тисяч поляків Кароля Ходкевича та 40 тисяч козаків Петра Сагайдачного? На ворожу кінноту теж є спосіб: бойові верблюди та слони.

Попри всі султанські сподівання, війна продовжувалась п’ять тижнів. В ній полягла майже половина вояків з обох сторін. Місцеві селяни дотепер виорюють на своїх полях то гарматне ядро, а то й людські кістки. Перший же удар турків 2 вересня 1621 р. був спрямований на козацький табір. Та запорожці не лише витримали наступ, а й кинулися в контратаку, захопивши 12 ворожих гармат та 32 прапори. 

Старий та Новий замки в Хотині. Chocim, zamek. A fortress in Hotyn (Khotyn) in Ukraine

Вечірня фортеця: з 200-метрової висоти всю її територію одним кадром не охопити


Востаннє яничари спробували захопити фортецю 28-го вересня. Де там… 30 тисяч загиблих, хвороби, перебої з постачанням провіанту, дезертирство «пішаків» цієї шахової партії за долю Європи. Нарешті, 8 жовтня 1621 року воюючі сторони уклали мир. Польща святкувала перемогу, святкував її й воєвода молдавський Петро Могила, котрий боровся разом з поляками.

Побачте це внутрішнім зором: два війська стоять одне напроти іншого. Поляки вистроїлись орлом, турки – півмісяцем, слідуючи своїм гербам. Стоять годину, у повній тиші. Нарешті зі стану яничар рушають у бік польського війська величезний слон та породистий рисак. Це султанські дари королевичу Владиславу. Той теж не залишив суперника без презентів: ще один кінь відправився у путь, та вже у протилежному напрямку, а крім коня, Осман ІІ отримав дві добрі гармати.

Задоволений перемогою, Владислав відсилає козакам обоз їжі, а ще 48 бочок меду та 24 куфи горілки. Сагайдачному — окремий дарунок: 12 срібних фляжок зі спеціальною, з лікувальними властивостями, горілкою. На жаль, козацькому отаману вони не допомогли: від ран, отриманих у Хотині, він помирає 10 квітня 1622 року у Києві, на руках коханої дружини Анастасії. Пісні народні, де гетьман міняє жінку на табак і люльку, не завжди документально-точні.

Запорожці хазяйнували у Хотинській фортеці також в 1650 і 1657 роках, а перемога польсько-литовсько-козацького війська під приводом Яна Собєського над турецькою армією 11 листопада 1673 р. описана у романі нобелівського лауреата з літератури Генріка Сенкевича «Пан Володиєвський». 

Cetatea Hotin. Fortezza di Chotyn. Chotyno tvirtovė. Fortaleza de Khotyn

Шкода, та я не маю важелів на проставляння водяних знаків на картинках.




© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник