Карта

Менш як 800 жителів.

Перша письмова згадка - 1456 р. 

Координати: 48°19′53″ пн. ш.26°21′24″ сх. д.

Хочеться якось гарно вкрутити у текст берестяні грамоти, приплести сюди кору, а от не вийде. Навіть місцеві легенди про якийсь берестовий ліс на місці майбутнього села, і ті не в тему будуть. Бо, як не дивно, буковинське Берестя - ойконім. Був собі колись десь якийсь дядько на ім'я Берест (?) - і саме на його честь і назвали це скромне село. Так кажуть науковці, а я звикла вірити саме науковцям. Але ще одну легенду все одно згадаю: нібито саме турки колись заснували поблизу річечки Борич нове поселення. Коли Порті на зміну на Буковину прийшла австрійська влада, село почало біднішати, занепадати - і його жителі нібито перебралися на пагорб, де від вирубаного лісу лишилося тільки три берести. Там і зажили. Першими такими переселенцями нібито були багатії Рафаловські. 

Тепер про Успенську церкву. Ну, або про Успенські церкви. Це поширена ситуація - коли стара і нова церкви туляться одна біля одної на церковному подвір'ї і мають однакову назву. Тим більш, стара тут власне що буковинка. Хатній тип, скромний до неможливості - ви і на саму церкву погляньте, і на дзвіницю подивіться. Ну куди вже простіше і вбогіше? А інакше ніяк: храм виник у селі ще у 1735 році, коли край належав Османській Порті. Турки не давали будувати показні християнські святині. Все мусило бути невиразним, невисоким - і таким і було. Десь там, під тесом, яким обшиті стіни святині, мусять бути старі колоди, але зовні їх вже не побачиш. Дах у ще гіршому стані - металопластикова черепиця, верх-цибулька з гидкої бляхи. Від автентики лише ваші здогадки. Все. 

Нова Успенська церква зводилася у 1990-1996 рр. Примітивний досить набір форм, шатро над дзвіницею - ну, але на капарства "сучасної" архітектури туристи вже звикли не звертати увагу. Шкода, що приклад Четфалви ніколи на наших землях не буде заразним.